«Капитан Столбовский»: ставимо крапку в історії безвідповідальності та непрофесіоналізму

  

На сліпі Кілійського заводу вже понад півтора десятиріччя іржавіють недобудовані корпуси двох суден, одне з яких має назву «Капитан Столбовский».

Історія появи корпусів відома, напевно, всім дунайцям. На початку двохтисячних Кабмін затвердив програму розвитку українського Придунав'я. УДП частково надали бюджетне фінансування для будівництва кількох суден. Але, як це трапляється зазвичай, в 2006 році державні гроші закінчилися. Завершити будівництво за власні кошти пароплавство не змогло.

Виявилося, що проект з самого спочатку добре не прорахували. Не було ніякого економічного сенсу будувати судна з такими параметрами. Ба більше, для спуску «Столбовского» на воду потрібно витрати шалені кошти на модернізацію заводу. Сліп КСБСРЗ розрахований на максимальне навантаження 880 тонн, а проектна вага судна – понад 1 460 тонн. Я вже не кажу про потребу у днопоглибленні гирла Дунаю.

Півтора десятиріччя дунайці з сумом спостерігали цей «пам’ятник» безвідповідальності та непрофесіоналізму, якщо не сказати гірше. Керівництво – і місцеве, і київське – ніяк не могло вирішити долю недобудови. Адже фінансування витратили бюджетне, без дозволу Кабміну нічого не зробиш.

Проблема не лише у марно витрачених бюджетних мільйонах. Корпус головного судна займає 30% спільної площі горизонтального майданчика суднопідіймального сліпу і заважає нормальній роботі заводу.

При постановці на ремонт суден з великім обсягом корпусних робіт доводиться замість одноразової операції з підйому — спуску виконувати цю операцію двічі. Це додаткові витрати, штучно зменшується завантаження заводу. Крім того, контроль за плановим положенням рейкових шляхів дуже ускладнений: через сліпові місця, де розміщено корпус судна, проходять системи провітрювання, зливова каналізація і електрокабель 10кВт. У разі аварії виконати ремонт буде дуже складно.

Що робити з корпусами? Добудовувати? Абсолютно нерентабельно. Корпуси в жахливому стані. На додаток до всіх проблем, «Капитан Столбовский» не був пофарбований, а лише заґрунтований. Ґрунтове покриття за 15 років стало непридатним, що викликало корозію 90% зовнішніх поверхонь судна.

Єдиний адекватний шлях – корпуси розібрати та використати метал для ремонту флоту, який працює, вирішує стратегічно важливі для країни задачі і щоденно дає прибуток.

У червні, завдячуючи підтримці керівництва Мінінфраструктури, Кабмін надав дозвіл на використання корпусних елементів для першочергових та невідкладних заходів з ремонту флоту пароплавства.

Очікуємо рішення і щодо корпусів.

УДП отримає майже 1 000 тонн металу. Це значно посилить нашу ремонту програму. Звільниться сліп – ми зможемо суттєво збільшити кількість ремонтів, покращити якість.

А пам’ять капітана Столбовського ми обов’язково вшануємо. Ця людина точно не заслуговує на такий пам’ятник.