«ЗАПОРОЖЬЕ»: РЕМОНТ НЕОБХІДНИЙ

Капітан В.П. Моісейкін.

Механік Г.П. Калаянов (ліворуч),
1-й помічник механіка В.Т. Солодкий
і моторист-матрос Ю.В. Ащі.

Електромеханік О.В. Норець.

Останній рейс для екіпажу теплохода «Запорожье» видався затяжним майже чотири місяці, і важким. З порту приписки судно вийшло з караваном з 8 одиниць із кінцевим призначенням на порти Німеччини та заходами в порти Рені, Галац, Чорнавода, Комарно, Енс.

Вантажилися на повну осадку 2,50 метра, розповідає капітан Володимир Моісейкін. Працювати довелося в умовах високих рівнів води та сильної течії, тому на Верхньому Дунаї йшли вгору зі швидкістю 1 - 1,2 кілометра на годину, постійно забивалися фільтри системи охолодження зовнішнього контуру головних двигунів. Навантаження було велике, як на механізми, так і на екіпаж, особливо на членів машинної команди, яким довелося працювати удвох, без третього механіка (він зійшов за станом здоров'я). Але і судно, і люди впоралися відмінно, відпрацювали безаварійно та без зауважень з боку берегових служб.

У нас не було простоїв або зривів ні по вантажах, ні за термінами завантаження/розвантаження, ні з бункерування. Впоралися без проводок, якщо не враховувати ділянки Будапешта, де після аварії пасажирського катера місцева влада встановила обмеження на прохід суден, продовжує Володимир Петрович. Екіпаж підібрався чудовий: що судноводії, що механіки, що палубна команда. Досвідчений штурманський склад: старший помічник капітана Володимир Мещеряков (зріс з третього помічника), другий помічник Володимир Дьяков, третій помічник Єгор Гудима. Досвідчені, «сильні» технічні фахівці механік Георгій Калаянов, перший помічник механіка Тарас Солодкий, відмінно вписався в команду електромеханік Олег Норець. З палубними роботами в повному обсязі справляються боцман Петро Наку і мотористи-матроси Олег Недух і Юрій Ащі. Смачними і різноманітними стравами радує екіпаж кухар Олег Христян.

Членів екіпажу капітан В.П. Моісейкін підбирає під себе: знаходить тих, з ким доводилося працювати, чиї професійні та людські чесноти та вади він добре знає. В очолюваному ним екіпажі в пріоритеті робота і дисципліна. До речі, в серпні у Володимира Петровича професійний ювілей: 40 років, як він працює в пароплавстві.

Після складного рейсу екіпажу потрібний відпочинок, але й довго розслаблятися ніколи: теплоходу вкрай необхідний повноцінний доковий ремонт, який не проводився вже 11 років. Перші п'ять років з них «Запорожье» простояло в відстої під Матроскою, після чого капітан Володимир Моісейкін з механіком Валерієм Поляковим його реанімували. Після введення в експлуатацію теплохід інтенсивно працював.

Після завершення рейсу члени екіпажу приступили до ремонту, як тільки «Запорожье» поставили в затон БТОФ. «Потрібні ще два матроси для додаткових робіт, оскільки запланований обсяг великий, каже капітан. Завдання для них вже намічені, зараз люди проходять процедуру працевлаштування в додатковий штат».

Ремонт планується довготривалий, з пред'явленням на клас Регістру судноплавства України та, відповідно, з виконанням повного переліку робіт, зазначає механік Георгій Калаянов. – Обов'язкового ремонту потребують правий головний двигун, обидва допоміжних двигуни, електрочастина. У всіх питаннях знаходимо розуміння і сприяння з боку суперінтенданта технічної служби Юрія Борисовича Смирнова. Це фахівець високої кваліфікації, який будь-яку справу доводить до кінця.

Необхідно також покращувати і умови проживання членів екіпажу, доповнює капітан В.П. Моісейкін. Адже ми на судні не тільки працюємо, і, зазначу, свої завдання виконуємо, а й живемо. Тому для людей повинні бути створені комфортні умови для відпочинку між вахтами. Зараз, починаючи з містка, буде замінятися теплоізоляція та внутрішня обшивка, проводитися фарбування палуби і рульової рубки, також подана заявка на заміну меблів в каютах. Сподіваємося, що роботи будуть проведені в необхідний термін, і теплохід знову приступить до виконання рейсових завдань.