Д.С. ЧАЛИЙ: «УДП ГОТУЄ ПРОЕКТ ПЕРЕВЕДЕННЯ СУДНОВИХ ДВИГУНІВ НА СПГ-ПАЛИВО, А ВІДНОСНО «КИТАЙСЬКОГО ПРОЕКТУ» БУДЕ ПРОВЕДЕНА СЛУЖБОВА ПЕРЕВІРКА»

У травні 2017 року між китайською державною компанією China National Technical Import & Export Corporation (CNTIC) та Українським Дунайським пароплавством був підписаний меморандум про взаєморозуміння і були висловлені наміри модернізувати флот пароплавства. Кілька днів тому заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань написав у себе на сторінці в Фейсбук, що на нараді щодо проектів з КНР під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра Степана Кубіва і посла Китаю в Україні Ду Вея була узгоджена дорожня карта реалізації інфраструктурних проектів, у числі яких було згадано «оновлення двигунів флоту барж і буксирів Українського Дунайського пароплавства».

За коментарями ми звернулися до в.о. голови Правління ПрАТ «УДП» Дмитра Чалого.

Останніми днями у соцмережах активізувалися розмови щодо реалізації так званого «китайського проекту». Чи могли б ви розповісти, в якому стані перебуває цей проект?

Хочу відразу сказати, що в пароплавстві так і не вдалося виявити єдиного комплекту документів, хоча б теки, до якої була б зведена вся документація з цього проекту. Навіть окремо, будь-яких описів проекту, офіційних пропозицій китайської сторони, протоколів переговорів і зустрічей, довідок, директив для проведення переговорів, звітів співробітників про зустрічі та переговори, листувань, контактів китайських партнерів в архівах пароплавства також виявити не вдалося.

У пароплавстві ніхто персонально за роботу у цьому напрямі не відповідав, не призначався координатор, не створювалася робоча група для здійснення даного проекту.

Все, що ми про нього знаємо це згадки в пресі і спогади співробітників.

Співробітники ПрАТ «УДП», які мали відношення до цього проекту і навіть літали до Китаю, не вели жодних записів і стверджують, що в основному все відбувалося на рівні загальних розмов. Зі ЗМІ вдалося дізнатися, що один з менеджерів Китайської державної компанії China National Technical Import & Export Corporation (CNTIC) запропонував розглянути можливість будівництва нових буксирів і барж для Українського Дунайського пароплавства. Представники верфі Jiangsu Zhenjiang Shipyard повинні були розрахувати вартість будівництва буксира під характеристики УДП. ЗМІ повідомили, що в разі, якщо для пароплавства вартість буде прийнятною, для будівництва буксирів і барж нібито буде можливим залучення фінансування китайських фінансових установ.

Однак офіційної інвестиційної пропозиції від китайської сторони або дорожньої карти щодо цього проекту мені так і не вдалося побачити.

Втім, у пароплавстві й без того розуміють, що набагато вигідніше не будувати нові, а модернізувати наявні буксири і реалізувати для них проект установки нових двигунів і дизель-генераторів. До речі, пропозиції пароплавства китайському інвестору у вигляді техніко-економічного обґрунтування в архівах УДП також не вдалося виявити.

Незрозуміло, де збиралися чи то будувати, чи то модернізувати буксири. Нібито китайська сторона повинна була для цього передати на Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод обладнання, але яке саме нікому невідомо, все залишилося на рівні розмов.

Про будь-які рамкові угоди з банками для фінансування цього проекту взагалі ніде не згадується.

Тобто, як такого проекту не існує?

Давайте не будемо називати це проектом. Швидше, це можна назвати лише інвестиційними намірами про модернізацію флоту.

Проект це чітко розписаний і виконуваний план, цілі, терміни, ризики, техніко-економічне обґрунтування, виконавці, ресурси, бюджет, постановка завдань, сукупність заходів.

У нашому випадку, в загальних рисах на словах йшлося про модернізацію флоту УДП, але це ніяк не можна назвати проектом. Був намір однієї сторони модернізувати свій флот та іншої сторони взяти участь у цьому заході та заробити грошей. Ось і весь проект. Не було зафіксовано жодного точного формулювання результату, ні календарних дат, ні джерел фінансування, ні інвестиційних показників нічого.

ЗМІ повідомляли, що протягом 15 років можливо будівництво 40 одиниць барж SLG і модернізація силових енергетичних установок 21 річкового буксира. Проте при спробі розібратися, в якому проектному документі це зафіксовано ніхто в пароплавстві не зміг відповісти на це питання. Досі викликає питання техніко-економічне обґрунтування будівництва 40 барж SLG, проте його також не вдалося виявити.

Змушений визнати, що організаційна сторона і документальне забезпечення співпраці з китайською стороною з боку пароплавства були організовані вкрай незадовільно при всьому бажанні продовжити ці контакти, ми змушені починати з нуля. Не виключаю, що перед приходом нового керівництва хтось вилучив всю робочу документацію з даного проекту, якщо вона, звичайно, існувала.

Ми проведемо службову перевірку і розберемося, що це було недбальство чи шкідництво. Не можна допустити, щоб інвестиційна ініціатива китайських партнерів про оновлення флоту УДП була пущена під укіс.

І все ж, що ми сьогодні маємо в результаті співпраці з китайською корпорацією?

Якщо очистити все від пафосу, реальних справ було зроблено небагато. Проводилися переговори загального характеру, співробітники пароплавства їздили до Китаю, в Україну приїжджали китайські фахівці, був підписаний декларативний меморандум про взаєморозуміння. Наскільки можна судити, до конкретних технічних рішень і визначення джерел їх фінансування справа не дійшла.

Власне, стан справ у цій співпраці найкраще описаний у листі, який китайська компанія CNTIC у кінці липня 2017 року направила керівництву пароплавства, міністру економічного розвитку і торгівлі Степану Кубіву і міністру інфраструктури Володимиру Омеляну. По суті, це єдиний офіційний документ, який у нас є. У цьому листі висловлюється подяка за відвідування Китаю і за вибір CNTIC в якості партнера, згадується саміт «Один пояс один шлях» у Китаї, висловлюються сподівання на міцні та стійкі відносини між нашими країнами і компаніями, які допоможуть поліпшити судноплавну інфраструктуру на Дунаї.

Чим цікавий цей саміт для пароплавства?

Саміт під назвою «Один пояс один шлях» проводився 14-15 травня минулого року в Пекіні. Там були присутні лідери 29 країн, а всього брали участь представники понад 100 країн світу. Він був присвячений ініційованому Китаєм проекту Нового Шовкового шляху (НШШ). Його мета створити мережу автомобільних і залізних доріг, морських шляхів і трубопроводів через Європу, Африку й Азію, які з'єднають різні точки світу з Китаєм. КНР потрібні сировина та енергоресурси, а в зворотному напрямку вони хочуть рухати китайські товари. До речі, всі запропоновані Китаєм транспортні коридори обходять Україну.

Для фінансування проектів Нового Шовкового шляху Пекін заснував фонд обсягом близько 50 млрд. доларів.

Україна на саміті представляв міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. У своєму виступі він сказав, що Україна не може стояти осторонь від цього глобального проекту вона територіально і геоекономічно повинна бути його невід'ємною частиною. Також міністр закликав налагоджувати співпрацю між китайськими та українськими компаніями, нагадав про приватизацію в Україні і закликав китайських інвесторів виявити інтерес до державних компаній, які виставлені на продаж.

У розвиток досягнутих на саміті домовленостей, 15 листопада 2017 року у Пекіні відбулося третє засідання Робочої групи з питань інвестиційного співробітництва Комісії із взаємодії між Урядом України та Урядом КНР. Там обговорювався стан реалізації кількох вже діючих проектів двостороннього співробітництва і спільні інвестиційні проекти, які знаходяться в стадії підготовки, такі як розвиток іпотечного ринку і будівництво доступного житла, співпраця в сфері сільського господарства.

Також Робоча група склала перелік перспективних проектів для спільної реалізації, куди увійшло оновлення флоту ПрАТ «УДП», з приміткою, що він буде розглядатися без суверенних гарантій.

Чому ж днями почалися розмови про великий прорив у реалізації цього проекту?

Минулої п'ятниці в Києві відбулося чергове засідання Робочої групи з питань інвестиційного співробітництва, на якому погодили дорожню карту здійснення безлічі рекомендованих до реалізації проектів. Серед них згадано і оновлення флоту ПрАТ «УДП». У документі говориться, що сторони підтримуватимуть співробітництво між підприємствами та фінансовими установами обох держав і сприятимуть активному просуванню підприємствами обох країн інвестиційного співробітництва.

Дехто поквапився назвати це «перемогою», однак для ПрАТ «УДП» це лише означає, що ми маємо право розраховувати на підтримку обох держав у створенні і реалізації інвестиційних проектів між пароплавством, китайськими підприємствами і фінансовими установами. Коли затверджується «дорожня карта», це говорить про те, що ми знаходимося лише на самому початку шляху, по суті, в нульовій точці. Це стосується і відносин з компанією CNTIC, які дехто поспішно назвав «проектом». До перемоги ще дуже далеко якщо говорити спортивною термінологією, спортсмени поки що навіть не вийшли на старт дистанції, а лише розминаються.

Виходить, що міжурядова Робоча група визнала перспективним для спільного інвестування намір пароплавства оновити свій флот і не мала на увазі конкретний проект з компанією CNTIC?

Абсолютно правильно. У протоколі засідання Робочої групи мова йде про існуючі проекти, ті, які знаходяться в стадії підготовки і перспективних. Проект оновлення флоту УДП згадується як перспективний для українсько-китайського співробітництва.

Тому заяви про те, що проект стартував і китайська компанія CNTIC допоможе оновити флот Українського Дунайського пароплавства, дещо передчасні. Як такого, проекту з нею поки не існує, є лише усні наміри і письмовий меморандум без будь-якої конкретики.

Поки варто говорити про проект модернізації флоту УДП без прив'язки до конкретного інвестора або кредитора. Такий проект, точніше пропозиції інвестору, ми вже підготували, сьогодні ми його опрацьовуємо разом з Міністерством інфраструктури.

Можливо, проект оновлення флоту буде реалізований за рахунок кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку, які фінансують в Україні чимало проектів у сфері транспорту, зокрема розвитку річкового флоту і річкової інфраструктури. До речі, в минулому році Україна отримала кредити від Європейського банку реконструкції та розвитку на суму в €581 млн. Ми уважно вивчили принципи і вимоги, яким повинні відповідати передпроектні пропозиції, що пред'являються цим банком, і відповідним чином оформили свій план модернізації флоту.

На сьогоднішній день у нас готово техніко-економічне обґрунтування проекту модернізації буксирів типу «Рига-Иваново» шляхом заміни суднових дизель-генераторів, причому технічна частина цього проекту узгоджена з Регістром судноплавства України. Ми готові зробити його презентацію.

Нещодавно ми почали опрацьовувати можливість переведення суден на скраплений природний газ (СПГ). Сьогодні кількість суден, що працюють на СПГ-паливі, в світі стрімко зростає, також розвивається портова інфраструктура для заправки суден СПГ-паливом. Це дуже перспективний напрямок розвитку. Вже існують методики перетворення діючих суднових дизелів у СПГ-двигуни. За даними голландської компанії LNG 24, додаткові витрати в річкове судно на СПГ в обсязі 500 тис. - 1 млн. євро окупаються за 5-7 років. Економія експлуатаційних витрат досягається за рахунок більш дешевого палива, скорочення вартості обслуговування двигунів, відсутності додаткових витрат у систему очищення відпрацьованих газів.

Чи маєте ви намір продовжувати співпрацю з компанією CNTIC?

Ми готові запропонувати наші проекти модернізації флоту будь-якому серйозному інвестору і в переговорах з ним будемо керуватися принципами економічної, технічної, екологічної та соціальної доцільності. Що стосується компанії CNTIC, ми будемо раді продовжити співпрацю з цієї шанованою корпорацією і зацікавлені в ній.